Як Росія міняє своїх солдатів, які потрапили в полон

04 сентября 2024
Ілона Аданчук
2385

Війна

Як Росія міняє своїх солдатів, які потрапили в полон

Ірина Криніна — росіянка, що єдина приїхала в Україну, коли дізналася, що її супутник життя, будучи мобілізованим, потрапив в український полон. Чоловік був незадоволений, що вона не залишилася в РФ, але Ірина тепер живе в Україні та співпрацює з проєктом "Хочу знайти", який було організовано в Україні Координаційним штабом із питань поводження з військовополоненими. За словами жінки, Росія не хоче міняти своїх солдатів. Про це пише Point Media.

Фонд "Хочу знайти" допомагає військовослужбовцям ЗС РФ, які перебувають в українському полоні, зв’язатися з сім’ями і консультує родичів стосовно того, як їм домогтися обміну. Багато хто навіть не в курсі, що їхні рідні живі.

На тлі операції ЗСУ в Курській області в полон потрапили дуже багато російських строковиків, які мали охороняти кордон. Криніна зазначає, що в таборах військовополонених їх до робіт не залучають. Вони читають книжки та грають у настільні ігри.

Жінка зазначила, що умови утримання в усіх таборах хороші: полоненим надають медичну допомогу, дозволяють поговорити з рідними, а в складних випадках їх вивозять до міських лікарень. Що разюче відрізняється від умов утримання українських полонених у РФ, про що ті розповідають після повернення.

Завдання Криніної зрозуміле: що більше росіян буде внесено до списків на обмін, то простіше буде обміняти українських військовослужбовців і цивільних, які перебувають у Росії. Але складнощі починаються із самого початку — присвоєння статусу військовополоненого в РФ.

Статус військовополонених у РФ

Його мають присвоїти в Росії, щоб людина могла потрапити в списки на обмін. Курським строковикам дали швидко, за тиждень. Деякі родичі його отримали, показавши у військкоматі підтвердження від проєкту "Хочу знайти", що людина в полоні. Хтось записав відеодзвінок, отримавши за ним. А ось родичі деяких контрактників по пів року не можуть домогтися присвоєння статусу військовополоненого.

Обміняли не всіх строковиків

Криніна нагадує, що обміняли 115 строковиків, але їх набагато більше.

Росіяни, взяті в полон у Курській області

"Точної цифри в мене немає, але знаю, що поміняли тільки малу частину. Нам одразу почали писати матері — ну, як так вийшло, чому мій не потрапив на обмін? І інші родичі почали писати, у яких близькі півтора року в полоні вже. Чому строковиків поміняли, а мій сидить? Чому обміняли тільки 115, я не знаю, це в Росії треба питати", — Криніна впевнена, що міняли тих, чиї родичі найбільше здіймали галас.

Росія не хоче міняти поранених

В українському полоні утримується безліч російських солдатів, які дістали важкі поранення та каліцтва. І цих людей Росія не хоче міняти. Криніна зазначає, що родичі хочуть їх повернути, але в списки ті не потрапляють.

"Є інваліди, які втратили руки-ноги, вони вже давно в полоні, та Росія їх не додає до списків на обмін. Напевно, вони не потрібні", — каже жінка, згадуючи про випадок, коли мобілізований з Орловської області втратив руку, а його дружина домоглася прийому в губернатора.

"Ми організували їхню пряму розмову по відеозв’язку, полонений попросив губернатора посприяти його обміну. Але поки що немає жодних результатів", — каже Криніна, зазначаючи, що губернатор кинув слухавку.

Строковики про наступ ЗСУ в Курській області

Усі вони повторюють, що їх кинули в окопах. Командири втекли, щойно почався наступ.

"Їм по стільниковому зв’язку, по телефону наказували "стояти до кінця". Багато хто з цих призовників загинув. Ті, хто потрапив у полон, розповідають, як інші помирали в них на очах... Вони там залишилися з одними автоматами, стріляти толком не вміють, а на них бронетехніка ЗСУ йде... Що вони могли зробити? Природно, здалися в полон. А зараз російська пропаганда каже, що вони боягузи", — каже Криніна.

Хто приїжджає за полоненими

Родичі можуть приїхати до полонених, як це зробила Ірина Криніна, але не роблять цього. Тепер і вона сама може в цьому допомогти, але охочих не з’являється. Сама вона, приїхавши в Україну за своїм цивільним чоловіком Євгеном Ковтковим, стала першою і єдиною. Але сам Євген, за словами Ірини, став іншою людиною.

"Ми одне одного перестали чути. У нього була можливість вийти з табору для полонених, допомагати людям разом зі мною, стати волонтером. Він відмовився, чекає обміну, хоче назад у Росію. Війна дуже сильно змінює людей", — резюмує жінка. Сама вона в РФ повертатися не збирається: "Там Путін виграв ще на шість років. Я не повернуся в Росію, поки там Путін зі своїм путінським режимом. Я не хочу в державу, де живуть раби. Я, навпаки, рада, що звідти вибралася".