У Міноборони розповіли, скільки українців загинули в російському полоні

04 октября 2024
Олекса Гриневський
2352

Війна

У Міноборони розповіли, скільки українців загинули в російському полоні

Про це сказала представниця Міноборони, зокрема Координаційного штабу з питань поводження з військовополоненими Вікторія Цимбалюк, передає Politico. Вона наголосила: чим більше часу наші захисники й цивільні проводять у полоні, "тим ближчі вони до смерті".

За її словами, через відсутність міжнародного контролю реальна кількість смертей у російських в’язницях, ймовірно, набагато більша.

"Це кількість, яку ми знаємо. Але, звичайно, не всі тіла повернуті, й Росія навіть не підтвердила, що багато з них перебували в полоні", – пояснила Цимбалюк.

У результаті обмінів між Києвом і Москвою з російської неволі вдалося повернути близько 3600 українських військовополонених і цивільних, яких окупанти депортували із захоплених територій. Водночас тисячі українців досі залишаються в руках країни-агресора.

"Про жорстоке поводження з ув’язненими в Росії широко повідомлялося протягом багатьох років. Репресії проти громадянського суспільства та незалежних спостерігачів сприяли нормалізації насильства та створили у працівників пенітенціарних установ відчуття безкарності. З українським військовополоненими ще гірше: їхні тортури були масовими, систематичними і відбувалися з благословення керівництва РФ", – йдеться у публікації з посиланням на оприлюднений 3 жовтня звіт Управління Верховного комісара ООН з прав людини.

У доповіді вказано, що деякі громадські діячі в РФ відкрито заохочували нелюдське поводження та навіть вбивства українських військовополонених. З березня 2023 року було зафіксовано 11 смертей українців і невстановлену кількість спроб самогубства, а також "один задокументований випадок суїциду через повторні акти тортур".

Данило Кравець, 23-річний студент-міжнародник зі Львова, який став оператором БПЛА після повномасштабного вторгнення РФ, провів 175 днів у чотирьох російських місцях позбавлення волі, перш ніж його звільнили через обмін у квітні 2023-го. Після взяття в полон під Вугледаром у листопаді 2022 року окупанти сказали йому вибрати між втратою пальця чи ноги, а потім піддали імітаційній страті. Татуювання на його тілі із зображенням гори стало причиною для воєнних злочинців зробити висновок, ніби він планує втекти.

"Катування, побиття – для мене звичайні. Коли прибув до в’язниці в Донецьку, наші голови були покриті, і нам сказали роздягнутися. Вони завжди кажуть тобі роздягатися. Вони справді вміють знаходити причину, щоб катувати чи бити вас", – сказав захисник, який у полоні схуд на 16 кілограмів.

В ООН перерахували випадки, коли військовополонені українці вдавалися до вживання черв’яків, мила чи паперу, щоб вгамувати голод. Серед інших повідомлень про жорстоке поводження з боку росіян – встромлення голок під нігті ув’язненим, задушення та погрози нападу тварин, а також примусове співання російських "патріотичних" пісень і спостереження за катуваннями інших.

"Женевські конвенції, правила поводження з військовополоненими, стверджують, що країни, які перебувають у стані війни, повинні дозволяти незалежним спостерігачам необмежений доступ до полонених і дозволяти їм надсилати та отримувати листи. Росія має неоднозначний досвід, коли справа доходить до обох", – пише Politico.

Представниця Координаційного штабу з питань поводження з військовополоненими Вікторія Цимбалюк зазначила, що РФ відмовляється підтверджувати факт перебування тисяч ув’язнених у полоні, що змушує їхніх зневірених родичів щодня здогадуватися, чи їхні близькі досі "на землі або на небі".

Так, 32-річна українка Катерина Назарій розповіла, що не спілкувалася й не чула свого чоловіка відтоді, як його взяли в полон під Маріуполем 830 днів тому. Невдовзі після того, як він зник, у жахливому відео в прокремлівському Telegram-каналі вона побачила, що він у руках росіян.

Жінка дізналася від звільнених українців, що чоловік утримується в одній із колоній на окупованій частині Луганщини, хоча російська влада неодноразово заперечувала, що знає про нього.

Катерина відчуває хвилю страху щоразу, коли дзвонить її телефон, хвилюючись, що це принесе звістку про смерть її чоловіка.

"Ми повертаємося в Середньовіччя. Якщо світ зараз мовчатиме, Росія сприйме це як ознаку того, що може продовжувати безкарно", – сказала українка.