Більшість українців виступають проти будь-яких територіальних поступок

Про це свідчать результати опитування, яке провів Київський міжнародний інститут соціології (КМІС) упродовж 2-17 грудня 2024 року.

«Якщо між травнем і початком жовтня 2024 року ситуація фактично не змінилася, то в період між початком жовтня і груднем простежується зростання з 32% до 38% частки тих, хто загалом готовий до певних територіальних поступок. При цьому частка тих, хто категорично проти жодних поступок, знизилася. Утім, попри всі складні обставини станом на грудень 51% українців виступали проти жодних територіальних поступок (на початку жовтня було 58%)», – йдеться у повідомленні.

За даними соціологів, порівняно з початком жовтня тенденція до деякого зростання готовності до поступок є у всіх регіонах. Водночас у всіх регіонах зберігається тенденція до переважання тих, хто виступає категорично проти поступок.

При цьому серед песимістів 59% вважають, що варто йти на певні територіальні поступки, категорично проти – 27%. Серед оптимістів ситуація дзеркально протилежна – 60% виступають категорично проти жодних поступок, а 31% загалом готові до певних поступок. «Важливо при цьому звернути увагу на категорію тих, хто має суперечливі або невизначені думки – вони за своїми поглядами щодо поступок майже ідентичні до оптимістів», – зауважують соціологи.

У КМІС також повідомили, що в червні Інститут проводив власний експеримент, де досліджував ставлення до можливих «пакетів» мирних домовленостей. Для респондентів сформулювали три можливі пакети, які включають в себе як позитивні, так і негативні аспекти для України. Для кожного респондента випадковим чином відбирали один пакет.

Читайте по темі: У конкурента Санду на виборах у Молдові Стояногло знайшли румунський паспорт

Самі пакети звучали таким чином:

Пакет № 1:

- Росія зберігає контроль над усіма окупованими зараз територіями;

- Україна відмовляється від вступу до НАТО;

- Україна стає членом Європейського Союзу та отримує від Заходу все необхідне фінансування для відбудови.

Пакет № 2:

- Хоча Україна офіційно цього не визнає, але Росія зберігає контроль над окупованими територіями Запорізької, Херсонської, Донецької, Луганської областей та Криму;

- Україна стає членом НАТО та має справжні гарантії безпеки;

- Україна стає членом Європейського Союзу та отримує від Заходу все необхідне фінансування для відбудови.

Пакет № 3:

Читайте по темі: Ізраїль оголосив закритою військовою зоною територію на кордоні з Ліваном

- Хоча Україна офіційно цього не визнає, але Росія зберігає контроль над окупованими територіями Донецької і Луганської областей та Криму;

- Україна повертає контроль над Запорізькою і Херсонською областями у повних межах;

- Україна стає членом НАТО та має справжні гарантії безпеки;

- Україна стає членом Європейського Союзу та отримує від Заходу все необхідне фінансування для відбудови.

«Варіант з відкладенням визволення окупованих зараз територій та забороною на вступ до НАТО, проте із вступом до ЄС, підтримують 41%, а для 47% такий варіант є категорично неприйнятним. (Варто зазначити, що одне з опитувань КМІС раніше показувало, що цінність членства в ЄС сприймається не тільки як соціально-економічний прогрес, але і як питання безпеки.) У червні 38% готові були прийняти цей варіант, а 54% були категорично проти. Тобто готовність прийняти такий пакет зросла, але насправді ми бачимо, що зараз меншість його підтримують», – зазначили у КМІС.

Водночас якщо Україна отримає членство в НАТО (на додачу до членства в ЄС), то навіть із відкладенням визволення окупованих зараз територій 64% готові підтримати цей варіант, а категорично проти будуть – 21%. У червні 47% були готові підтримати цей варіант, а 38% були категорично проти. «Тобто за пів року значно зросла готовність до варіанту відкладення визволення всіх зараз окупованих територій в обмін на НАТО», – підкреслюють соціологи.

У випадку третього пакету 60% загалом прийняли би варіант членства в НАТО та ЄС і визволення Херсонщини та Запоріжжя та відкладення визволення Донбасу і Криму. Були би категорично проти – 26%. У червні 57% були готові підтримати цей варіант, а 33% були категорично проти. Тобто також є зростання підтримки за пів року, хоча в меншій мірі, ніж пакету № 2, йдеться у повідомленні.

«Хоча українці лишаються гнучкими і відкритими до дискусій щодо параметрів мирних домовленостей, але водночас однозначно не згодні на "мир на будь-яких умовах". Ставлення до розглянутих пакетів показує, що якби пакети включали нинішні вимоги Росії (які регулярно з’являються в медіапросторі), то абсолютна більшість категорично відкинули би їх», – наголошують у КМІС.

Київський міжнародний інститут соціології провів власне всеукраїнське опитування громадської думки «Омнібус», до якого за власною ініціативою додав запитання про ставлення до територіальних поступок, зокрема у рамках можливих пакетів мирних домовленостей. Методом телефонних інтерв’ю (CATI) на основі випадкової вибірки мобільних телефонних номерів у всіх регіонах України (підконтрольна уряду України територія) було опитано 2000 респондентів. Опитування проводилося з дорослими (віком 18 років і старше) громадянами України, які на момент опитування проживали на території України, що контролювалася її урядом. До вибірки не включали жителів територій, що тимчасово не контролюються владою України (водночас частина респондентів – це ВПО, які переїхали з окупованих територій), а також опитування не проводилося з громадянами, які виїхали за кордон після 24 лютого 2022 року.

Запитання про загалом готовність до територіальних поступок ставилося 985 респондентам. Формально за звичайних обставин статистична похибка такої вибірки (з імовірністю 0,95 і з врахуванням дизайн-ефекту 1,3) не перевищує 4,1%. У випадку запитання про пакети мирних домовленостей респондентам ставили один із трьох пакетів, тому для кожного з цих пакетів соціологи отримали відповіді від 630-706 респондентів. Формально за звичайних обставин статистична похибка такої вибірки (з імовірністю 0,95 і з врахуванням дизайн-ефекту 1,3) не перевищує 5%.

За умов війни крім зазначеної формальної похибки додається певне систематичне відхилення. Загалом у КМІС вважають, що отримані результати все одно зберігають високу репрезентативність та дозволяють досить надійно аналізувати суспільні настрої населення.