Суд за “Осокорківські луки”: чи зможе одіозна забудовниця Молчанова перемогти екологів?
Про це пише КиївВлада.
У компанії зазначають, що природоохоронний статус цієї території не дозволяє “протягнути” через неї дорогу до житлового комплексу “H2O”, який ця ТОВка планує звести на розташованих поруч ділянках загальною площею 176 га. Проти задоволення такого позову активно виступають столичні екозахисники. Вони, зокрема, зазначають, що цей заказник потрібен для збереження сотень видів червонокнижникх тварин і рослин. Крім того, громадські активісти вказують на недоцільність витрат сотен мільйонів гривень з міського бюджету на вказану дорогу, адже вона фактично є “тупиком” або “апендиксом”. Крім того, окремі фахівці вважають, що забудовники, цілком можливо, “поклали око” на незабудовані ділянки заказника, деякі з яких нещодавно ледве не були втрачені громадою Києва.
Розпочато судовий процес, за допомогою якого ТОВ “Контактбудсервіс” намагається скасувати природоохоронний статус 148 га землі в Дарницькому районі.
Ця компанія наприкінці 2024 року подала до Київського окружного адміністративного суду (КОАС) позов щодо визнання протиправними і скасування рішення Київради №522/7178 від 11 квітня 2019 року «Про оголошення природної території ландшафтним заказником місцевого значення «Осокорківські луки», а також розпорядження Київської міської державної адміністрації (КМДА) №384 від 30.04.2024 року, яким було затверджено Положення про вищезгаданий заказник.
30 грудня 2024-го КОАС відкрив провадження за цією справою. 24 лютого поточного року відбулося перше засідання суду, під час якого низка екологічних організацій намагалася вступити до цієї справи третіми особами на боці відповідачів – Київради та Київської міської військової адміністрації (КМВА). Втім, добитися цього від судді Альбінт Перепелиці захисникам довкілля не вдалося – одній з активісток, Оксані Бургун, було відмовлено у задоволенні її відповідної заяви, а невдовзі після цього засідання було відкладено. Його продовження заплановане на 31 березня 2025 року.
Аргументи позивача
У позові ТОВ “Контактбудсервіс” зазначається, що рішення міськради про створення заказника “заважає” столичній владі у подальшому збудувати магістральну дорогу від просп. Петра Григоренка в Дарницькому районі до межі Києва. А ця транспортна артерія необхідна компанії-позивачу, адже вона буде під’їздом до житлових будинків, які “Контактбудсервіс” збирається звести на території, що примикає до заказника. Йдеться про забудову 5 земельних ділянок на житловому масиві Осокорки-Центральні загальною площею 176,06 га, які вказана ТОВка взяла в оренду у столичної громади ще в 2005 році на підставі відповідних договорів.
Так, у “Контактбудсервісі” уточнили, що будівництво вказаної дороги було передбачено Детальним планом території району Осокорки, який було затверджено рішенням Київради №695/2764 від 27 листопада 2009 року. Разом з тим, відповідно до рішення про створення заказника, останній накладається на червоні лінії, що визначені ДПТ, відповідно до якого передбачено будівництво дороги. При цьому, в компанії натякнули, що міська влада, мовляв, не відмовилася від ідеї побудувати згадану дорогу – наприклад, розпорядженням КМДА № 2277 від 3 листопада 2021 року було передбачено, що ці роботи мають здійснюватися у 2021-2025 роках, а їхнім замовником було визначено КП “Дирекція будівництва шляхово-транспортних споруд”. Також в компанії зазначили, що положення червоних ліній можна змінити, але для цього Київраді потрібно внести зміни до вказаного ДПТ.
Також у позові повідомляється, що ТОВ “Контактбудсервіс” вже має “портфель” документів, необхідних для проведення будівельних робіт зі зведення будинків на примикаючій території, зокрема – містобудівні умови та обмеження (МУО) від Департаменту містобудування та архітектури КМДА, які були видані в 2014 році, та дозвіл на будівництво від Державної архітектурно-будівельної інспекції (ДАБІ), який компанія отримала в 2018-ому.
“З огляду на стратегічне значення земельних ділянок [заказника], питання їх правового статусу набуває критичного значення для реалізації інфраструктурного проекту щодо будівництва дороги. Створення заказника на цих ділянках запроваджує спеціальний режим охорони та обмеження використання земель природно-заповідного фонду, унеможливлюючи будь-які види забудови, зокрема, інфраструктурні проекти, що включають транспортні споруди, та паралізує реалізацію вказаного проекту”, – зазначено у позові ТОВ “Контактбудсервіс”.
Крім того, в позові зазначається, що КО “Київзеленбуд” вже уклало договір на розробку проєктів землеустрою із встановлення меж території заказника “Осокорківські луки” (це сталося 22 липня 2024 року, підрядником робіт було визначено ТОВ “Деметра Плюс”, вартість робіт – 4,5 млн гривень). При цьому в компанії відмітили, що цим договором передбачено розробку проєктів землеустрою на ділянки загальною площею 152 га, тоді як у рішенні Київради про створення заказника вказано площу 148 га.
“Таким чином, точних меж та площі заказника, за відсутності документації із землеустрою щодо організації і встановлення меж території об’єкту природно-заповідного фонду не зазначено, що також є порушенням Закону України «Про природно-заповідний фонд України», оскільки межі територій та об’єктів природно-заповідного фонду встановлюються в натурі відповідно до законодавства. До встановлення меж територій та об’єктів природно-заповідного фонду в натурі їх межі визначаються відповідно до проектів створення територій та об’єктів природно-заповідного фонду”, – вказано в позові.
Серед іншого, у “Контактбудсервісі” звинуватили Київраду в тому, що вона не сповістила компанію про прийняття рішення щодо створення заказника, хоча, згідно з вимогами законодавства України, мала це зробити, бо ця ТОВка є “зацікавленою особою”. Також, мовляв, компанії не надходила копія рішення Київради про створення заказника, на пленарне засідання міськради її не викликали, а тому “ТОВ «Контактбудсервіс» не було обізнане про прийняття незаконного рішення”.
Позиція громадськості
За інформацією КВ, наразі свої заяви про вступ до вказаної справи в якості третіх осіб на боці Київради подали громадські організації (ГО) “Екопарк Осокорки” і “Сварожичі”, Благодійна організація «Благодійний фонд Дніпровського району Києва «Київський еколого-культурний центр» (БО “КЕКЦ), а також декілька фізичних осіб – громадських активістів. Але, як зазначалося вище, поки що їхня участь у цьому судовому спорі під питанням.
У ГО “Екопарк Осокорки” відверто звинувачують міську владу Києва у сприянні забудовнику. Так, у організації зазначають, що згадана дорога – це “абсолютний тупик”, адже вона не з’єднується з жодною існуючою столичною магістраллю, а добудовувати її за межами міста поки що ніхто не планує. При цьому, в ГО припускають, що навіть якщо це станеться у майбутньому, шість смуг проспекту Петра Григоренка просто неможливо буде поєднати з вузькими двосмуговими вулицями у селі Вишеньки Бориспільського району, яке межує зі столицею у вказаній місцевості.
“Вартість будівництва дороги досі невідома, хоча аналогічні проєкти в минулому коштували мільярди. Наприклад, 1,8 км Великої кільцевої дороги у 2018 році обійшлися місту в 1,3 млрд гривень. Скільки коштуватиме прокладання дороги на проспект Григоренка? Влада не дає відповіді. Але очевидно, що дорога будується в інтересах забудовника. За рахунок наших податків Кличко фактично дарує дорогу своїй подрузі Владиславі Молчановій (ТОВ “Контактбудсервіс” входить до орбіти цієї бізнесвумен, про що мова йтиме далі) і знищує унікальну територію, де мешкає понад 100 видів птахів, 28 з яких охороняються Бернською конвенцією”, – повідомляється на сторінці ГО “Екопарк Осокорки” у Facebook.
При цьому, у громадській організації звернули увагу на показовий факт: на “крайньому” судовому засіданні від столичної влади була присутня лише юристка Департаменту захисту довкілля та адаптації до зміни клімату КМДА, а ось представників від Київради, яка є відповідачем, не було.
У свою чергу адвокат і правозахисник Олександр Дядюк, який на суді представляв інтереси БО “КЕКЦ”, розповів про дивну поведінку судді Альбіни Перепелиці. Так, за його словами, ця служительниця Феміди фактично “відфутболила” активістів, не даючи їм слова. Хоча, на його переконання, судді потрібно було вислухати громадськість, адже ця справа має значний суспільний інтерес.
При цьому, Олександр Дядюк припускає, що насправді позов “Контактбудсервіса” може бути направлений не на те, щоб міська влада змогла побудувати дорогу на цій території, а на те, щоб надалі бізнесмени із орбіти цієї компанії могли отримати вільні незабудовані ділянки цього заказника. Адже якщо ця територія не буде мати природоохоронного статусу, її можна буде “роздати”, наприклад, під ту ж житлову забудову. Зокрема, на думку адвоката, може мова йти про скандально відомі 74,4 га землі, які свого часу на себе зареєструвало ТОВ “Агрофірма “Зодіак” і які надалі все ж було повернуті до власності громади Києва.
“Я – старий юрист. На моєму рахунку сотні справ, якщо вже не тисяча. Зазвичай, коли подаєш заяву на вступ третьою особою, судді дають виступити і пояснити, чому це потрібно. А ця суддя (Перепелиця) категорично забороняє. Також мене обурює, що “друзям” міської влади дороги “протягують” за бюджетні кошти. Це – дорога до будмайданчика Молчанової. І це буде “дорога в нікуди”, або “дорога-апендикс”, бо там далі вона впирається поля. Насправді дорогу планується прокласти попід заказником, а не через нього. Нікому вона не заважає. Але сам заказник займає вільні землі, яких у Києві залишилося дуже мало. Може, Молчанова має в них зацікавленість. Розумієте: без забудови “гуляють” цілих 148 га землі!”, – розповів КВ Олександр Дядюк.
Про заказник
Рішення щодо оголошення 148 га землі на Осокорках ландшафтним заказником було прийнято Київрадою за ініціативи групи депутатів з різних політичних сил – ще 4 лютого 2019-го семеро народних обранців зареєстрували відповідний проєкт рішення, який, як і зазначалося вище, було затверджено 11 квітня того ж року.
В обґрунтування такої ідеї депутати зазначили, що влада повинна захистити цю територію, адже вона “представлена водною, навколоводною, лучно-болотною рослинністю з багатим видовим складом тварин та рослин, занесених до Червоної книги України”. Зокрема, йшлося про такі рослини, як ряска мала та трироздільна, жабурник звичайний та сальвінія плавуча, різних червонокнижних комах (махаон, джміль яскравий, стрічкарка блакитна, вусач мускусний), а також тварин, які охороняються Бернською конвенцією (ропуха сіра, деревна жаба, кумка червоночерева, вуж звичайний, прудка ящірка).
Крім того, у проєкті рішення зазначалося, що територія тоді ще “потенційного” заказника має важливе значення для птахів, оскільки через неї проходить їхній міграційний коридор. При цьому, уточнювалося, що, відповідно до ратифікованої Україною Конвенції про охорону мігруючих видів птахів, наша держава взяла на себе зобов’язання сприяти охороні перелітних видів та зберігати необхідні для них місця міграції.
Обґрунтування створення ландшафтного заказника «Осокорківські луки» було розроблено науковцями Міжнародної благодійної організації «Екологія – Право – Людина», провідними фахівцями кафедри екології та зоології ННЦ «Інститут біології та медицини» Київського національного університету ім. Тараса Шевченка та працівниками відділу геоботаніки та екології Інституту ботаніки ім. М.Г. Холодного НАН України.
При ухваленні цього проєкту рішення було передбачено, що “слідкувати” за заказником буде комунальне об’єднання (КО) “Київзеленбуд” – зокрема, міськрада доручила йому оформити охоронне зобов’язання щодо забезпечення режиму охорони та збереження вказаного об’єкту.
Надалі, 9 листопада 2023 року, столична міськрада рішенням №7303/7344 внесла зміни до рішення про створення заказника “Осокорківські луки” – замість “Київзеленбуду” охороняти його територію було доручено КП по утриманню зелених насаджень Дарницького району, яке входить до складу вищезгаданого комунального об’єднання. Необхідність таких пертурбацій пояснювалася тим, що само КО не має технічного та матеріального забезпечення для здійснення охоронних зобов’язань, але їх має відповідне КП.
Лише через п’ять років після створення заказника “на папері”, 30 квітня 2024-го, КМДА вищезгаданим розпорядженням №384, затвердила Положення про даний об’єкт. У цьому документі, окрім перерахування низки тверджень щодо необхідності охорони даної території, було зазначено чіткі пункти стосовно безпосередньо режиму охорони. Так, документом було передбачено, що на землях заказника заборонено будь-яке будівництво (окрім будівництва гідротехнічних споруд та робіт із прокладання нових та ремонту існуючих інженерних мереж для забезпечення потреб оборони і національної безпеки України), випалювання сухої рослинності, мисливство, влаштування звалищ, скидання стічних вод тощо (усього 28 обмежувальних пунктів).
Контекст
Забудову 176 га землі, про які йдеться у вищезгаданому позові, було заплановано ще на початку 2000-х. Тоді такі наміри мав банк “Аркада” – відома тоді фінустанова і забудовник, який звів більш ніж півтисячі будинків на 80 тис. квартир (здебільшого в Києві, але були проєкти і в інших містах). Саме в орбіті цього банку тоді знаходилося ТОВ “Контактбудсервіс”. Житловий комплекс (ЖК), який планувалося звести на Осокорках-Центральних, мав отримати назву “Патріотика на озерах”.
У 2014-2018 роках, поки “Контактбудсервіс” збирав “будівельні дозволи”, проти зведення вказаного комплексу почала активно виступати громада Осокорків. Місцеві мешканці зверталися до міської влади з вимогами щодо створення на землі, орендованій “Контактбудсервісом”, ландшафтного природного парку, або як його називають “Екопарку “Осокорки” (усього до його складу повинна була увійти територія площею майже шість сотень гектарів – і зазначені 176 га і сусідні ділянки). У міськраді тоді попередньо підтримали відповідну петицію громадських активістів – депутати створили робочу групу, яка мала опрацювати це питання.
Втім, надалі міська влада зробила все, аби процес створення цього природоохоронного об’єкта було нівельовано: дане питання десятки разів обговорювалося в стінах Київради та КМДА, чиновники міськдержадміністрації публічно погоджувалися з тим, що цей екопарк потрібен, але вказували на те, що вони нічого не можуть зробити, адже забудовники, мовляв, мають всі необхідні документи для реалізації своїх планів.
Однак, будівництво “Патріотики на озерах” так і не розпочалося, а у 2018-2019 роках “Аркада” почала “вмирати з середини” – тоді ЗМІ повідомляли, що посадові особи банку виводили кошти інвесторів із фондів фінансування будівництва. Щоб “заспокоїти” громадськість, незадоволену усім цими проблемами, столична влада здійснила крок, який мав стабілізувати конфлікт. Проте насправді він суттєво не вплинув на дану ситуацію.
Так, 31 січня 2019 року Київрада рішенням №3/6659 розірвала укладені з “Контактбудсервісом” договори оренди ділянок на Осокорках. Відповідну ініціативу запропонував міський голова Києва Віталій Кличко, який в пояснювальній записці до проєкту рішення зазначив, що компанія має борги перед міським бюджетом з оплати орендної плати у розмірі більше 73 млн гривень, і до того ж – не забудувала вказану землю у певний термін (в документі не зазначалося, у який, але “стандартним” є термін 3 роки).
Невдовзі після цього за будівництво “Патріотики на озерах”, а також добудову ще двох ЖК від “Аркади” – “Еврики”, “Патріотики” і “Патріотики на озерах” – взявся забудовник “Stolitsa Group”. Так, у квітні 2021 року було укладено “Меморандум про вирішення соціальних питань добудови та передачі квартир інвесторам у вказаних ЖК. Його підписантами стали аж 12 сторін: Міністерство внутрішніх справ, Міністерство розвитку громад та територій, СБУ, Фонд гарантування вкладів фізичних осіб, КМДА, ТОВ “Столиця груп”, представники інвесторів тощо.
Вказаний документ описував права та обов’язки представників влади, нових забудовників, інвесторів тощо. Насправді суть його проста. Вона зводилася до того, що ТОВ “Столиця Груп” має добудувати будинки в ЖК “Еврика” та ЖК “Патріотика” і передати квартири в них постраждалим інвесторам. Але головне в наступному. Згідно меморандуму, одним із джерел фінансування цих робіт, поряд з державним кредитуванням та коштами з рахунків структур “Аркади”, має стати освоєння новим забудовником 176 га землі, які були орендовані ТОВ “Контактбудсервіс” – тобто, за рахунок будівництва ЖК “Патріотика на озерах”, у якому квартири встигли купити лише декілька сотень сімей.
До речі, в документі відразу було зазначено, що “Патріотика на озерах” може змінити назву. Врешті так і сталося: влітку 2021 року стало відомо, що “Stolitsa Group” має намір побудувати на його місці ЖК “H20”. При цьому, за повідомленнями ЗМІ, кількість будинків у “новому-старому” комплексі може зрости у порівнянні з “Патріотикою на озерах” – з 43 до 48. До слова, за даними відкритих джерел, поки що у даному ЖК будуються лише 2 будинки.
У свою чергу, відповідно до меморандуму, міська влада в особі КМДА взяла на себе обов’язок щодо фінансування будівництва об’єктів інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури під цей ЖК. Крім того, згідно з цим документом, міськдержадміністрація має розглянути питання щодо встановлення мінімальної орендної плати за ділянки під ЖК “Патріотика” та ЖК “Патріотика на озерах” (ЖК “H20”) до повного завершення будівництва, вжити заходів щодо продовження оренди ділянок загальною площею 176 га, а також, серед іншого, опрацювати питання створення екопарку на прилеглих до ЖК “Патріотика на озерах” територіях за рахунок міського бюджету.
Ситуація навколо вказаного меморандуму в Києві викликала переважно негативний ефект – в першу чергу серед екоактивістів. Так, в ГО “Екопарк “Осокорки” після підписання цього документу продовжили протестувати проти будівництва жилих багатоповерхівок на Осокорках – у тому числі через те, що заради них доведеться частково засипати озеро Небреж. При цьому, активісти прямо звинувачували міську владу в тому, що вона віддала під забудову настільки масштабну територію через бажання отримувати “відкати”.
Крім того, претензії до “нових” забудовників мали й інвестори “колишнього” ЖК “Патріотика на озерах”. Так, восени 2023 року покупці майнових прав у цьому компексі заявляли про те, що вони незадоволені вимогою “Stolitsa Group” додатково оплачувати квадратні метри за вже придбані квартири. За їх словами, з цим вони зіткнулися після того, коли було змінено проєкт даного ЖК та коли цей комплекс отримав нову назву – “Н2О”. Про яку саме зміну проєкта йдеться, у зверненні не уточнювалося. Крім того, інвестори були незадоволені темпами будівництва даного ЖК – йшлося про те, що за два з половиною роки після підписання вищезгаданого меморандуму в експлуатацію не було введено жодного будинку. У зв’язку з цим покупці “майбутніх” квартир, серед іншого, зверталися до правоохоронних органів.
Паралельно з цим ТОВ “Контактбудсервіс” намагається в судовому порядку повернути собі орендовані 176 га землі, але поки що значних успіхів компанія не має. Тим більше, що навіть у випадку визнання дій міської влади незаконними, забудовнику знову доведеться “переконувати” Київраду в тому, щоб депутатський корпус “повторно” передав ці ділянки в оренду – у 2005-ому вони відводилися міськрадою на термін до 2020 року. Так, наприкінці 2024 року на розгляд Київради вже виносився проєкт рішення щодо поновлення цих орендних договорів ще на 5 років, але через позицію громадськості та низки депутатів його було перенесено. Однією з причин стало те, що, згідно з матеріалами проєкту рішення, ТОВ “Контактбудсервіс” має перед бюджетом Києва заборгованість зі сплати орендної плати у розмірі майже 140 млн гривень, яку має погасити лише після ухвалення даного документу.
Що стосується дороги на просп. Петра Григоренка, то ще у грудні 2022 року між КП “Дирекція будівництва шляхово-транспортних споруд” і ТОВ “Дортранс” було укладено договір на проєктування будівництва цієї магістралі (вартість робіт – 69,3 млн гривень). При цьому, громадськість столиці виступає проти реалізації такого інфраструктурного проєкту. Наприклад, у грудні 2023-го, коли Київрада намагалася затвердити міську цільову програму розвитку транспортної інфраструктури на 2024-2025 роки, активісти ГО “Екопарк Осокорки” клопотали перед депутатським корпусом щодо виключення цих робіт з відповідного проєкту рішення. Зокрема, вони пропонували розглянути альтернативні шляхи для прокладання доріг.
Чиї інтереси
За даними аналітичної системи Youcontrol, столичне ТОВ “Контактбудсервіс” було зареєстроване у червні 2004 року. Його керівником є Едуард Кириленко, засновником – ТОВ “Інвест Сістем Груп”, кінцевим бенефіціаром – киянка Юлія Харченко. Як повідомляла КВ, остання входить до оточення вищезгаданої Владислави Молчанової – співвласниці тієї ж “Stolitsa Group” і мережі магазинів Novus. Нагадаємо, раніше Молчанову називали ключовим фінансовим донором столичного офісу партії ВО “Батьківщина”.
Як неодноразово повідомляла КВ, “Stolitsa Group” є одним із найбільших активних забудовників Києва. Компанії із орбіти цієї групи мають у своєму розпорядженні сотні гектарів землі, і реалізація ними будівельних проєктів нерідко супроводжується скандалами. Значна частина об’єктів “Stolitsa Group” будувалися та будуються на столичному Виноградарі – на підставі інвестдоговорів, укладених з ДП “НД ВА “Пуща-Водиця”. Зокрема, таким чином у цій місцевості зводяться житлові комплекси “Варшавський”, “Варшавський-2”, “Варшавський-3” і “Варшавський плюс”.
Правоохоронці, різні державні структури та столична громадськість мають чимало претензій до вказаних проєктів. Наприклад, у Нацполіції повідомляли про можливе незаконне відчуження вказаних ділянок, а також на те, що земля, яку отримали під забудову компанії групи “Stolitsa Group”, коштує значно дорожче, ніж та кількість квартир, які ці суб’єкти господарювання “пообіцяли” агрокомбінату в якості оплати за інвестугодами. У результаті цього держпідприємству могли бути нанесені збитки – попередньо йшлося про спробу його доведення до банкрутства. Наразі тривають численні судові спори щодо оскарження таких договорів, адже вони, серед іншого, ймовірно, були підписані з порушеннями законодавства – наприклад, без погодження з Кабміном.
Департамент земельних ресурсів КМДА з 29 червня 2021 року очолює Валентина Пелих (виконувала обов’язки керівника цієї структури з 2 квітня 2021 року). З 27 липня 2018 року по 1 квітня 2021 року, цим департаментом керував Петро Оленич, який з 2 квітня 2021 року обіймає посаду заступника голови КМДА та курує в Києві земельні та містобудівні питання.
Департаментом захисту довкілля та адаптації до зміни клімату КМДА (до червня 2023 року – Управління екології та природних ресурсів) з 11 січня 2021 року керує Олександр Возний. З 26 липня 2018 року до 21 травня 2020 року цю структуру очолював Андрій Мальований. Після звільнення Мальованого та до призначення Возного обов’язки начальника згаданого структурного підрозділу КМДА виконував Олександр Савченко.
Сферою екології столиці вже майже десяток років опікується заступник голови КМДА Петро Пантелеєв.
Іван Кулик
Ізраїль оголосив закритою військовою зоною територію на кордоні з Ліваном
Распечатать
